svitanka: (Default)
[personal profile] svitanka
 

"I will not yield. I will not fall. I will eat dynamite and one day I will explode like a volcano." 
Ірландія, 1939 рік, закритий католицький виправний заклад, старі порядки, новий ліберальний учитель. Зіткнення ідеологій. Поза тим, що це історія заснована на реальних подіях, і здійснена в конкретній просторово-часовій локації, класична "шкільна історія" в кіно не змінюється віками. Школа - тюрма народів (будь то виправна колонія, престижний заклад для багатих отприсків чи "очень средняя школа" наших реалій), і режисери самі травмовані тим чи іншим шкільним досвідом продовжують травмувати ним глядачів. Ну і навіщо нам таке кіно? Таке безпросвітне. Нам щось таке подавай, щоб "жить стало лучче - жить стало веселіше". Це коли поверхово. Але безліч глядачів і мислять якраз такими поверховими категоріями. Вони не хочуть копнути глибше і дістатися до над-ідеї. До необхідності катарсису в кожній трагедії - маленькій чи великій. Не в кожному фільмі є ГГГ - тобто "головний гламурний герой" - як нема його в кожному реальному житті. Попри весь старанно задокументований бенефіс безнадії і безкарності, у фільмі є кволенький промінь світла, що раз у раз намагається проштрикнути темне рядно невідворотньої трагедії.  

Окрім класичних втілень зла (тут це католицькі отці і браття) в фільмі аж цілих три промені світла та ще й всі з подвійним, як не потрійним, дном. Вчитель Вільям Франклін, перша світська особа в закритій католицькій виправній школі для малолітніх хуліганів, комуніст і ветеран війни в Іспанії, ще й на додачу ідеаліст і як всі ідеалісти не стільки сам підставляється під удар скільки випадково підставляє під нього свою "паству". Ліам Мерсер найбільший хуліган, задира і попиратель авторитетів але чи й не єдиний в школі здібний учень. І нарешті симпатичний на свою невдачу Делані, чий послужний список "подвигів на свободі" сильно дисонує з його тихою і забитою поведінкою в школі. Всі вони так чи інакше є і заручниками і продуктами системи, з якої вийти чи яку похитнути можна лише одним шляхом, як не пафосно це звучить - повстати або загинути. І про це фільмів вже теж знімали багато- пребагато на всіх континентах. Тим не менш в "Пісні" є гарні акторські роботи, грамотна режисура і притомний сценарій без надмірного "смакування", яким інколи грішать розвінчателі всіх можливих систем.
На мою думку, якісне кіно варте до перегляду без коли і без попкорну. Занотую необхідність звернути увагу на ірландське кіно, бо крім The Wind That Shakes the Barley - теж до слова вельми вартісна картина - мало що з "сильного" та і загалом "мало що" з ірландського кінопродукту знаю.  

Трейлер, або як показати все і при цьому нічого не показати. 
From:
Anonymous( )Anonymous This account has disabled anonymous posting.
OpenID( )OpenID You can comment on this post while signed in with an account from many other sites, once you have confirmed your email address. Sign in using OpenID.
User
Account name:
Password:
If you don't have an account you can create one now.
Subject:
HTML doesn't work in the subject.

Message:

 
Notice: This account is set to log the IP addresses of everyone who comments.
Links will be displayed as unclickable URLs to help prevent spam.

Profile

svitanka: (Default)
svitanka

August 2011

S M T W T F S
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 26th, 2017 06:07 pm
Powered by Dreamwidth Studios